_cc781905-5cde-3194-bb3b00 Ще в суботу, 6 листопада Юрій Нестеренко поїхав до Могильова на літературно-музичний шабаш під назвою “Припинок Канцави” (поки що є працівником Бєлиничського Центру культури), а вже у понеділок, 8 листопада, прибув на роботу та написав заяву про звільнення. Таким чином група, нарешті, вирушила у вільне плавання містами рідної країни та сусідніх держав.

    _cc781905-5cde-3194-bb3bе2 Спочатку значився сольний концерт White Night Blues у клубі Графіті (прохання не плутати старий добрий заклад, заснований за сприяння і під керівництвом пана Вітра (де з десяток років музичним директором працював відомий продюсер Павло Каширін) з згодом існуючою «конторою», яка ловко та розкручений бренд своїх попередників).

    _cc781905-5cde-3194-bb3b-136ba Проте, знайшлося «віконце» у розкладі концертів для виступу WNB найближчим часом. Ця дата була важлива ще й тому, що наступного дня мало відбутися виступ гурту в рамках міжнародного фестивалю гітаристів «Грифоманія».

    _cc781905-5cde-3194-bb3b-136ba

    _cc781905-5cde-3194-bb3b-136bad музики. Він збирав для участі у фестивалі найрізноманітніших гітаристів дуже високого рівня – переважно з Білорусі, але майже у кожному фестивалі брали участь запрошені артисти з України та Росії. У планах було також розширення географії (наприклад, велися переговори з колишніми білоруськими, а тепер іноземними супер-гітаристами Віктором Смольським (Німеччина) та Олександром Растопчіним (США)).

    _cc781905-5cde-3194-bb3b-136ba представлені у різні роки. Були і сучасна класика, і авангард, і спідметал, і експериментальні електронні проекти. Загалом, гітарне мистецтво у всіх його проявах.

Юрій Нестеренко був не просто запрошеним музикантом. Справа в тому, що у 2001 – 2003 роках Юрій випускав журнал під назвою «Гріфоман». Це було самостійне видання про сучасну_гітару. Нестеренко, як головний редактор, навмисно вибрав назву, яка б пов'язувала журнал з таким потужним культурним проектом в галузі вітчизняної та міжнародної гітарної музики, як фестиваль «Грифоманія». Він переконав Решетнікова, що таким чином підтримуватиметься і зміцнюватиметься ідея об'єднання гітаристів та розвитку гітарного руху, і Юрій Володимирович погодився на використання журнальної назви, яка надсилала б до назви фестивалю.

    _cc781905-5cde-3194-bb3b-136ba На «Гріфоманії-2006» Нестеренко відкрив друге відділення сольним номером на акустичній гітарі. П'єса дивним збігом називалася зовсім не вітально: «Прощання». Але це була лише гра слів, і після першого номера музиканти White Night Blues приєдналися до свого гітариста та зіграли підготовлену програму, куди входили інструментальні п'єси фанк-блюз-рокового характеру, а наприкінці було виконано повільний блюз білоруською мовою “Знаю столькі пяшчотов ”.

_cc781905-5cde-3194-bb3b-136bad5cdіc екзотична дива з електроінструментом, що виконує гітарний електро-поп – Ірина Ігнатюк (все у першому відділенні). Друга фестивальна частина розпочиналася, як уже було сказано, із White Night Blues; потім грав цікавий джазовий музикант Ігор Пилипенко; далі виступав Андрій Войцеховський – майстер із виконання музики фламенко; заключний блок грав Володимир Петрович Кутник, представивши гітарний ураган, в якому сплелися блюз, джаз, рок-н-рол. Він же розпочинав фестивальний джем, на який за бажанням виходили всі учасники концерту.