Так бывает, что музыканты, устремляясь к новым горизонтам творчества, иногда кардинально меняют условия своего привычного существования, вроде места жительства, місця роботи та інших побутових дрібниць. І ось, як колись жартували, не минуло й півроку, а пан Нестеренко вийшов на роботу як консультант з електрогітарного обладнання у столичному закладі, який позиціонував себе як “Перший музичний гіпермаркет Білорусі”.

    _cc781905-5cde-3198 -го на 30 квітня 2007 року) і потрапили до Мінська якраз до початку першого робочого дня свого гітариста. Він залишився виконувати трудовий обов'язок у столиці, а решта поїхали до Могильова. Як уже було згадано у статті, присвяченій виступу в Гродно, він став останнім в історії гурту, коли у складі грали басист Сергій Мацкевич, клавішник Євген Даниленко, барабанщик Євген Звєрєв, і, власне, сам Нестеренко.

    _cc781905-5cde-3194-bb3b-136 місце розташування учасників, а по-друге – відповідно до інших майбутніх обставин, які незабаром збільшували ці відстані багаторазово (див. попередню статтю).  

    _cc78док з Тетяною Ґрунтович, у минулому бас-гітаристкою кількох слуцьких та мінських гуртів. Виявилося, що вона цікавилася блюзом, і на пропозицію Нестеренка взяти участь у деяких заходах у травні 2007 року, з радістю погодилася.

    _cc781905-5cde-3194-bb3b-136 Там White Night Blues постали у звичному для себе форматі тріо: Юрій Нестеренко – гітара-вокал, Євген Звєрєв – ударні та Тетяна Грунтович – бас-гітара. Програму Юрій та Тетяна розібрали та підготували у Мінську, а Євген підключився, добре знаючи весь матеріал. На жаль, не було можливості провести жодної репетиції, тому барабанщик із басисткою вперше зіграли разом безпосередньо на брестській сцені.

    _cc781905-5cde-3194-bb3b-136ba Такий собі виїзний джем. Можна говорити про деякі нюанси, поки музиканти зігралися, але загалом виступ пройшов нормально. За що дякую і музикантам, і організаторам, і, звичайно, вдячній публіці брестського байк-шоу.